Життя зеленої рослини

Механізм флоэмного транспорту. Завантаження флоэмы

Меню сайту
  • Місце зеленої рослини в економіці природи
  • Клітка зеленої рослини
  • Ріст і формоутворення в рослин. Загальний огляд
  • Фотосинтез. Запасання енергії
  • Подих і метаболізм. Постачання енергією й будівельними блоками
  • Водний режим рослин
  • Мінеральне харчування
  • Пересування й перерозподіл живильних речовин
  • Гормональний контроль швидкості й напрямку росту
  • Гормональна регуляція спокою, старіння й стресу
  • Регулювання росту світлом
  • Роль фотоперіоду й температури в регулюванні росту
  • Швидкі рухи рослин
  • Деякі фізіологічні основи сільськогосподарської й садівничої практики
  • Захист рослин
  • Рослини й людей

  • RU ES DE BY UA FR EN IT NL PL PT
     
    ua es ru de en fr by it nl pl pt

    Ви перебуваєте: Механізм флоэмного транспорту

    У листах сахароза, первинний рухливий продукт фотосинтезу, повинна надходити в ситоподібні трубки проти градієнта концентрації. Примітно те, що листові жилки гілкуються багаторазово доти, поки діаметр їх закінчень не виявляється рівним товщині декількох посудин і ситоподібних трубок. В цьому місці вони тісно примикають до мезофильным кліткам, що ухвалюють активну участь у фотосинтезі. У цукрового буряка (Beta vulgaris) сахароза накачується в ці кінцеві трубки безпосередньо зі стінок навколишніх кліток мезофилла й дрібних межклетников, куди вона спочатку транспортується із кліток мезофилла (мал. 8.6). Транспорт сахарози у флоэму виборчий і сполучений з активним метаболізмом. Імовірно, при цьому відбувається спільне проникнення ( доотранепорт) сахарози й водню (Н+) через специфічну пермеазу, що присутствующую в плазмалемме ситоподібних трубок, завдяки градієнту рн і електрохімічному градієнту. Пізніше при розвантаженні енергія необхідна для відкачування іонів водню із ситоподібних трубок за допомогою АтрмЗалежного переносника іонів Н+. Цей фермент використовує для переміщення іонів Н+ через мембрану енергію, що вивільняється при гідролізі АТР. Іони водню потім можуть дифундувати назад у клітку разом із сахарозою, використовуючи специфічну протонно-сахарозну пермеазу й рухаючись по електрохімічному градієнту іонів Н+.