Життя зеленої рослини

Клітка зеленої рослини. Диктиосомы (апарат гольджи)

Меню сайту
  • Місце зеленої рослини в економіці природи
  • Клітка зеленої рослини
  • Ріст і формоутворення в рослин. Загальний огляд
  • Фотосинтез. Запасання енергії
  • Подих і метаболізм. Постачання енергією й будівельними блоками
  • Водний режим рослин
  • Мінеральне харчування
  • Пересування й перерозподіл живильних речовин
  • Гормональний контроль швидкості й напрямку росту
  • Гормональна регуляція спокою, старіння й стресу
  • Регулювання росту світлом
  • Роль фотоперіоду й температури в регулюванні росту
  • Швидкі рухи рослин
  • Деякі фізіологічні основи сільськогосподарської й садівничої практики
  • Захист рослин
  • Рослини й людей

  • RU ES DE BY UA FR EN IT NL PL PT
     
    ua es ru de en fr by it nl pl pt

    Ви перебуваєте: Клітка зеленої рослини

    Диктиосома, або апарат Гольджи, - це велика органелгла дископодібної форми, що полягає із щільно впакованих мембранних цистерн, що виконують секреторну функцію (мал. 2.27). Із цистернами зв'язані щільні пухирці й більші вакуолі; очевидно, і ті й інші виникають, отпочковываясь від цистерн. Оскільки диктиосомы видні тільки на електронних мікрофотографіях, а для електронної мікроскопії клітки доводиться вбивати, простежити безпосередньо за відносним переміщенням окремих частин диктиосом не представляється можливим.

    Однак, використовуючи метод серійних зрізів, можна дійти висновку, що в цистернах диктиосом протікає синтез полисахаридов клітинної стінки й що в пухирцях транспортується до периферії клітки синтезований матеріал. Зрештою пухирці зливаються із плазматичною мембраною й синтезований матеріал відкладає поза протопластом. Припускають, що новий матеріал для клітинної стінки проходить саме цей шлях від місця синтезу до місця відкладання. Нижче ми побачимо, що в клітинній стінці втримуються також і деякі білки, у синтезі й секреції яких спільно беруть участь диктиосомы й шорсткуватий ендоплазматичний ретикулум.

    Сплощені мембранні цистерни мають товщину близько 15 нм, а ширина интрацистернального простору становить 20-30 нм. Товщина всього комплексу в цілому варіює залежно від числа цистерн. На думку деяких цитологів, у клітці є безперервн, що постійно міняє свою конфігурацію мережа мембран, що включає ядерну мембрану, ендоплазматичний ретикулум, диктиосомы й плазмалемму. Подібну 'мембранну мережу', постулируемую цією усе ще спірною теорією, можна було б, мабуть, розглядати як механізм, що забезпечує швидкий зв'язок між клітинним ядром і зовнішнім середовищем